Національний
Університет
кораблебудування
імені адмірала Макарова Офіційний сайт

Фiлософiї i культурологiї


Фiлософiї i культурологiї

Кафедра філософії та культурології, як і більшість «старих», або ж «перших» кафедр університету, починає свій родовід з 1925 р. зі створення у структурі Миколаївського індустріального технікуму ім. Тімірязєва спеціалізованого кабінету соціально - суспільних дисциплін.

З 1956–1957 н. р. у вищих технічних навчальних закладах СРСР взамін марксизму-ленінізму вводяться для загальнообов’язкового вивчення три самостійні суспільні дисципліни: історія КПРС (180 ауд. годин у 1−3 семестрах), політична економія (228 ауд. годин у 4-8 семестрах), діалектичний та історичний матеріалізм (39 ауд. годин у 10 семестрі). На базі кафедри основ марксизму-ленінізму була створена кафедра основ марксизму-ленінізму і політекономії.

50-60-ті р. зростає навчальне навантаження, збільшується штатний розпис. До складу кафедри долучаються канд. іст. наук Микола Гнатович Сергєєв, канд. екон. наук Сергій Матвійович Астахов, канд. філос. наук Гайк Аршакович Ватьян, багато молодих викладачів. У структурі кафедри працювало три спеціалізовані секції: філософії (керівник канд. філос. наук, доцент Ватьян Г. А.), історії КПРС (керівник канд. іст. наук, доцент Сергєєв М. Г.), політекономії (керівник ст. викладач Землезін В. А.). У грудні 1963 р. комісія МВССО, яка перевіряла роботу кафедри, зазначила «що робота кафедри заслуговує позитивної оцінки. Однак те, що на кафедрі 18 штатних викладачів, три профіля дисциплін, заважає повноцінному контролю роботи з боку зав. кафедри». Було прийнять рішення про виділення політекономії в окрему кафедру, першим завідувачем став – канд. екон. наук, доцент Бородатий В. П. Завідуючим кафедри Основ марксизму-ленінізму став Ватьян Г. А.

У січні 1964 р. вийшов наказ МВССО «Про введення викладання у ВНЗ СРСР курсу Основ наукового комунізму». Уже в лютому 1964 р. на засіданні кафедри було прийнято рішення про підготовку матеріалів для організації кабінету наукового комунізму (відповідальні доцент Кантор Р. І., зав. каб. Дородних Ю. А., лаборанти Кулєшова К. І. та Матвієнко Д. П.), а в березні викладачі кафедри приступили до обладнання кабінету стендами й їх інформативного наповнення. У навчальних планах на 1964−1965 рр. було передбачено викладання Історії КПРС (105 ауд. год. в 1 і 2 сем.), Марксистсько-ленінської філософії (70 ауд. год. в 3 і 4 сем.), Основ наукового комунізму (36 ауд. год. в 10 сем.), Діалектичного та історичного матеріалізму (50 год. лекцій і 60 годин сем. занять в аспірантурі) і трьох факультативних дисциплін: Основ наукового атеїзму (17 год.), Основ марксистсько-ленінської етики (32 год.) і Основ марксистсько-ленінської естетики (32 год.).

У вересні 1966 р. наказом МВССО (№367 від 23 вересня 1966р.) з «метою подальшого розвитку суспільних наук і підвищенню їх ролі в комуністичному будівництві»  вносяться зміни в робочі навчальні плани на 1966−1967 н. р., збільшується кількість навчальних годин, розробляються і затверджуються нові програми курсів суспільних дисциплін.

У цей період кафедра нараховувала 14 штатних викладачів в трьох профільних секціях:  7 викладачів Історії КПРС (керівник секції канд. іст. наук., доц. Сергєєв Н. Г, канд. іст. наук, доц. Гостєв І. О., канд. іст. наук, ст. викл. Нєдо М. П., ст. викл. Карпов В. К., Колосова Т. Є, Келюх А. Н., викл. Горбань Ю. О.), 6 викладачів філософії (керівник секції канд. філос. наук, доц. Бабенко В. В., канд. філос. наук, доц. Ватьян Г. А., канд. філос. наук, доц. Гусєва А. Й., канд. філос. наук, ст. викл. Пльонкіна В. Ф., ст. викл. Крутоус В. П., викл. Гавеля В. Л.), викладач і керівник секції Основ наукового комунізму (канд. іст. наук, доц. Кантор Р. Й.). Погодинно на кафедрі працювали Шевельов В. М., Мельник Н. Ф. і Цоніф І. Л. Задля підвищення цілеспрямованості та ефективності навчального і дослідницького процесів у жовтні 1966 р. на засіданні кафедри було поставлено питання про поділ кафедри на дві самостійні. Кафедру Історії КПРС очолив вибраний за конкурсом випускник Одеського державного університету, канд. іст. наук Немятий Василь Миколайович. Кафедру філософії та наукового комунізму – канд. філос. наук, доцент Г. А. Ватьян. Штат кафедри склали десять викладачів, четверо з яких уже мали науковий ступінь і звання. Продовжується творчий ріст наукових кадрів кафедри. У листопаді 1967 р. захистила дисертацію і здобула ступінь кандидата філософських наук В. Ф. Пльонкіна, а В. П. Крутоус був рекомендований в аспірантуру на кафедру етики і естетики МДУ, цього ж року на кафедру прийшов молодий викладач, випускник Саратовського університету, майбутній завідуючий кафедри Володимир Юхимович Боборикін.

З початку 1969–1970 н. р., у зв’язку з від’їздом Г. А. Ватьяна, завідуючою кафедрою було обрано канд. філос. наук, доцента Антоніну Йосипівну Гусєву. Склад кафедри поповнюють канд. філос. наук, доцент В. І. Молодих, канд. іст. наук, ст. викл. М. Г. Цебренко, молоді викладачі – випускник Ленінградського університету Євген Олександрович Щукін і випускник Київського університету Анатолій Іванович Андрусь. На 1 січня 1971 р. в штаті кафедри 13 викладачів, 6 з яких мають вчене звання і ступінь, зав. кабінету і 2 ст. лаборанти. Забезпечувала кафедра три основні дисципліни (марксистсько-ленінська філософія, основи наукового комунізму, діалектичний та історичний матеріалізм) і дві факультативні (основи марксистсько-ленінської етики і естетики, основи наукового атеїзму). Основне навчальне навантаження – 6933 годин, додаткове навантаження по аспірантурі – 220 годин (лекцій – 80, семінарів – 40, консультацій – 30, захист рефератів – 70).

У квітні 1971 р. на засіданні кафедри був прийнятий план розвитку на 1971−1972 н. р., який визначив поділ кафедри на дві самостійні, поставив питання підбору кадрів. Викладачі Боборикін В. Є., Щукін Є. О., ст. лаб. Рябцева Г. М. під керівництвом доцента Бабенка В. В. мали продумати план переобладнання кабінету філософії, а доценти Молодих В. І., Цебренко М. Г., викл. Сплавська З. М. і ст. лаб. Бекова В. В. – план обладнання кабінету наукового комунізму. У серпні 1971 р. на першому засіданні кафедри, ректор Степанов В. О. зачитав наказ про створення самостійної кафедри наукового комунізму на чолі з канд. філос. наук, доцентом Молодих Володимиром Івановичем.

З вересня 1971 р. кафедра філософії МКІ працює як окрема базовий підрозділ. На початок навчального 1971−1972 р. кафедра була повністю укомплектована кадрами, у складі 8 викладачів: двох доцентів (зав. кафедри, канд. філос. наук, доцент Гусєва А. Й., канд. філос. наук., доцент Бабенко В. В.), двох ст. викладачів (Дородних Ю. О. і Боборикін В. Є.), чотирьох викладачів (Андрусь А. І., Щукін Є. О., Коцюбинський В. І., Лебедєва Т. М.) і трьох сумісників (Осляк К. О., Колпаков Б. Г., Бєлоконь Л. П.). Роботу навчально-методичного кабінету забезпечували: завідувач Сергій Дмитрович Чеканов, ст. лаборант Варвара Василівна Севастьянова і лаборант Єфросинія Павлівна Фоменко.

З приходом нового ректора, М. М. Александрова, почалися зміни у багатьох сферах життя інституту. Михайло Миколайович пов’язував підвищення якості навчання із збільшенням обсягу і поліпшенням змісту самостійної роботи студентів під керівництвом викладачів, був переконаний, що підготовка висококваліфікованих фахівців в сучасних умовах вимагає не тільки глибоких спеціальних знань, а й морального виховання, розвитку широкого кругозору в гуманітарній області, що можливо лише при перебудові всього навчального процесу.

Виходячи з поставлених ректором Александровим М. М. завдань кафедра філософії планує на 1976–1980 рр. науково-дослідницьку роботу по новій держбюджетній комплексній темі «Методика самостійної роботи студентів з першоджерелами». На кафедральному методичному семінарі розглянуто питання «Особливості сучасного етапу зв'язку філософії та природознавства і його вплив на викладання філософії».

У новий 1976−1977 н. р. кафедра вступала з однією вакансією, на цю посаду запросили випускника 1976 р. філософського факультету Київського державного університету Соболя Петра Петровича. До основного навчального навантаження кафедри входило викладання трьох основних і однієї факультативної дисциплін, зокрема: в третьому і четвертому семестрах викладали історичний матеріалізм (68 годин) і основи наукового атеїзму (24 години), в п’ятому – діалектичний матеріалізм (34 години) і факультативно етику (42 години). Додаткове навантаження по аспірантурі – 210 годин.   На першому засіданні кафедри було зазначено, що в  наступні роки кафедра буде зміцнюватися своїми викладачами з базовою освітою, які мають закінчити аспірантуру і повернутись на робочі місця. Робота викладача не обмежується навчальним процесом. Після занять, під час трудового семестру викладачі кафедри продовжували освітню і виховну діяльність. В. Л. Гавеля і А. П. Квачов виїжджали у складі студентських будівельних загонів в якості комісарів ССО. Разом працювали, а у вільний від роботи час разом виступали із заздалегідь підготовленими лекціями і доповідями в трудових колективах за місцем роботи. Практично всі викладачі кафедри були зайняті активною суспільно-пропагандистською, освітньою діяльністю. А. Й. Гусєва була головою обласної комісії «Радянського фонду миру», позаштатним лектором обкому партії, членом методичної ради при Будинку політосвіти. В. Л. Гавеля − лектором товариства «Знання», а В. Е. Боборикін, Ю. О. Дородних і О. Г. Хімченко пропагандистами в мережі політосвіти інституту. Всього за 1977 р. викладачами кафедри було прочитано 137 лекцій.

У 1978 р. в МКІ на посаду професора кафедри марксистсько-ленінської філософії з Куйбишевського планового інституту запрошується д-р філос. наук, доцент И. Я. Левяш. Ілля Якович Левяш в 1960 р. закінчив історичний факультет Одеського державного університету за фахом історик, учитель історії середньої школи. Працював викладачем, ст. викладачем, доцентом кафедри філософії та наукового комунізму в Іркутському інституті народного господарства, потім доцентом і професором кафедри філософії Куйбишевського планового інституту. У 1967 р. захистив кандидатську дисертацію з філософії в раді Інституту філософії АН СРСР. У 1970 р. затверджений у вченому званні доцента по кафедрі філософії. У 1977 р. захищає дисертацію на здобуття наукового ступеня доктора філософських наук на тему: «Зміст, критерій і історичні типи суспільного прогресу». У 1979 р. затверджений у вченому званні професора МКІ. Під його керівництвом кафедра філософії активно включається в загальноінститутські процеси вдосконалення науково-дослідницької роботи, підвищення її результативності за рахунок концентрації зусиль на ключових наукових напрямках, широкого залучення талановитої молоді до наукової діяльності та залучення до наукових досліджень студентів. Штат кафедри складався з одинадцяти викладачів, в тому числі професор І. Я. Левяш, доценти: В. В. Бабенко, А. Й. Гусєва, В. Ю. Боборикін, В. Є. Комаров (працював на кафедрі з 1977 р. до 1980 р.), Дородних Ю. О., старші викладачі: канд. філос. наук Лебедєва Т. М. (повернулась на кафедру після закінчення аспірантури і захисту дисертації у січні 1979 р.), Щукін Є. О. (повернувся після закінчення аспірантури в грудні 1977 р., а вже в листопаді 1978 р. захистив дисертаційне дослідження на тему «Науково-технічна революція і соціальне передбачення»), Квачов А. П., викладачі: Хімченко О. Г., Соболь П. П. У 1981 р. науково-дослідні роботи МКІ були об'єднані в дев'ять основних наукових напрямків, на чолі яких стали кваліфіковані наукові керівники. Один з напрямків – «соціальні проблеми науково-технічної революції», очолив д-р філос. наук, професор І. Я. Левяш. У наступному, 1982 р., Ілля Якович звільнився з інституту за власним бажанням і завідуючим кафедрою став Володимир Юхимович Боборикін. В 80-х рр. у штатному складі кафедри відбувається ряд змін. Оскільки рішенням кафедри П. П. Соболь був відряджений у цільову аспірантуру КНУ, у 1982−1983 н. р. кафедра увійшла з двома вакансіями на які були запрошені Петро Семенович Радонов – відставний офіцер, досвідчений викладач і випускник Уральського університету Анатолій Іванович Подкоритов. На початку 1983−1984 н. р. захистив дисертацію старший викладач О. Г. Хімченко, а в кінці почав роботу на кафедрі Петро Георгійович Дулін. Того ж року  на заслужений відпочинок пішла Антоніна Йосипівна Гусєва, яка впродовж п’ятнадцяти років очолювала кафедру, підтримувала і укріплювала атмосферу відповідальності, доброзичливості, згуртованості колективу. У вересні наступного навчального року з особистих причин звільнився А. І. Подкоритов і на кафедру запросили випускника КДУ Анатолія Миколайовича Онофрійчука, а в грудні, після закінчення аспірантури КДУ, став до роботи П. П. Соболь. У серпні 1987 р. прийшов на посаду доцента кафедри, а з травня 1988 р., очолив її молодий кандидат філософських наук, доцент, випускник Ленінградського державного університету Володимир Павлович Кисляков. До складу кафедри увійшли: професор, д-р філос. наук Івашевський Л. І., кандидати філософських наук Кисляков В. П., Боборикін В. Ю., Бабенко В. В., Лебедєва Т. М., Дородних Ю. О., Хімченко О. Г., Квачов А. П., Дулін П. Г., ст. викладачі Соболь П. П., Онофрійчук А. М., Дюндін Д. А. Вперше 90% викладачів кафедри мали фахову філософську освіту і кандидатський учений ступінь.

З проголошенням незалежності України в структурі МКІ відбулися значні зміни − рішенням вченої ради кафедри які забезпечували викладання дисциплін соціально-гуманітарного циклу були об’єднані в одну кафедру соціально-гуманітарних дисциплін. Завідувачем об’єднаної кафедри став канд. іст. наук, доцент Вашкевич Віктор Миколайович. До секції філософії увійшли доценти Боборикін В. Е., Кисляков В. П., Бабенко В. В., Лебедєва Т. М., Дородних Ю. О., Хімченко О. Г., Квачов А. П., ст. викладач Дулін П. Г., викладачі Соболь П. П., Дюндін Д. А., Дятлов М. Г., Онофрійчук А. М. Завідуючим секції обрали В. Ю. Боборикіна. Роботу навчально-методичного кабінету філософії забезпечували: завідувач Михайло Олександрович Федоренко, ст. лаборант Ганна Іванівна Голобородько і лаборант, студентка історичного факультету КДУ ім. Т. Г. Шевченка Патлайчук Оксана Віталіївна. У вересні 1991 р., згідно із затвердженою Вченою радою структурною схемою МКІ, було утворено шість факультетів. У тому числі і гуманітарний в складі чотирьох кафедр: кафедри суспільних наук, вітчизняної і зарубіжної культури, іноземної мови, фізичного виховання. Однак уже в листопаді 1993 р. Рада інституту приймає рішення про проведення суттєвої реорганізації структури кафедр гуманітарного факультету, а саме − створення, на базі  секції філософії, кафедри соціально-гуманітарних дисциплін, і секції культури, кафедри вітчизняної і зарубіжної культури, кафедри філософії і культурології. Таким чином, знову розпочинається самостійне існування кафедри філософії. До укладання контракту, виконуючим обов’язки завідувача кафедрою був призначений Хімченко Олексій Георгійович. Цікава, сама по собі, історія існування кафедри вітчизняної і зарубіжної культури, створеної за ініціативою ректора М. М. Александрова в 1990 р., після відвідування Мічиганського університету. Кафедра мала дві  секції − культури і української мови. Колектив кафедри, у складі завідуючого, канд. філол. наук, доцента Черницького Володимира Борисовича та викладачів Бонюшка Лева Юрійовича, Полянської Вікторії Іванівні, Топалової Вікторії Миколаївни, забезпечував викладання таких дисциплін, як «Історія світової культури», «Країнознавство», «Культура мовлення», «Українська мова і культура». Після реорганізації, секція культури, в особі Полянської В. І. увійшла до складу кафедри філософії та культурології, а на базі секції української мови кафедри культури та кафедри іноземних мов була створена кафедра сучасних мов. Тим же наказом у структурі кафедри філософії і культурології був створений культурно-художній центр на правах навчально-методичного кабінету з культурно-масової роботи із студентами. Керівником новоствореного культурно-художнього центру призначено старшого викладача Полянську Вікторію Іванівну. Четвертим пунктом того ж наказу у складі кафедри філософії та культурології, на правах секції, була створена робоча група з підготовки спеціалізації «морське право» і відкриттю нової спеціальності 0211 «Правознавство». З вересня 1994 р. секція, у складі доцента, канд. юрид. наук Коваля Миколи Гнатовича і ст. лаборанта Скиби Наталі Петрівни, почала підготовку фахівців, а вже в листопаді 1996 р. наказом ректора було створено самостійну кафедру Правознавства і затверджено як випускову у галузі 0304 «Право» зі спеціальності «Правознавство».

У серпні 1994 р. здійснилась мрія ректора М. М. Александрова, постановою Кабінету Міністрів України Миколаївський кораблебудівний інститут ім. Адмірала Макарова реорганізований в Український державний морський технічний університет. До структури УДМТУ ввійшли шість факультетів, в тому числі і гуманітарний − деканом був обраний канд. філос. наук, доцент Олексій Георгійович Хімченко. До складу гуманітарного факультету входили кафедри: соціально-гуманітарних дисциплін, філософії та культурології, іноземних мов, фізичного виховання і спорту. Кафедру філософії та культурології очолив доцент А. Г. Хімченко. В навчальному навантаженні кафедри було три нормативні дисципліни: філософія (2489 год.), українська та світова культура (2466 год.) і релігієзнавство (615 год.)

У вересні 1997 р. наказом ректора Георгія Федоровича Романовського завідувачем кафедри філософії та культурології був призначений Володимир Павлович Кисляков.

У зв’язку з отриманням ліцензії на право провадження освітньої діяльності, пов’язаної з наданням вищої освіти за напрямом підготовки 0202 «Мистецтво» у структурі кафедри філософії та культурології була створена секція «Дизайн». З першого вересня 1999 р. під керівництвом канд. техн. наук, доцента Данилка Олександра Васильовича почалось навчання першого курсу нової спеціальності, а в червні 2001 р. почала функціонувати самостійна кафедра Дизайну.

У 2014 р. штат кафедри філософії та культурології складався з дев’яти викладачів, в тому числі професор НУК Кисляков В. П., доценти Квачов А. П, Щукін Є. О., Патлайчук О. В., Дрожанова О. М., Таганов О. М., доцент НУК Соболь П. П., викладач Ступак О. П., завідуюча кабінетом і за сумісництвом викладач Макарчук О. М., фахівець Краснова О. М. Кафедра забезпечувала викладання трьох нормативних (філософія, історія української культури, філософські проблеми наукового пізнання) та шести вибіркових навчальних дисциплін.

У 2015–2016 н. р. з ряду причин ситуація на кафедрі значно ускладнилась. Відповідно до листа МОН України №1\9-120 від 11.03.2015 р. Навчально-методична рада НУК схвалила «Положення щодо організації навчального процесу та розробки навчальних планів». Були змінені нормативна і варіативна складові навчальних планів − до нормативних дисциплін віднесені Філософія (дисципліна − Історія української культури була включена у Філософію окремим модулем) та Філософські проблеми наукового пізнання. Інші дисципліни, і нові і ті, що багато років викладались на кафедрі, не були включені до переліку вибіркових. У результаті навчальне навантаження скоротилось вдвічі і викладачі кафедри змушені були перейти на неповні ставки.

Нажаль 2016−2017 н. р. почався для кафедри з низки гірких і прикрих подій. 13 вересня 2016 р. після тяжкої хвороби з життя пішов завідуючий кафедрою Володимир Павлович Кисляков, закінчилося життя чудової людини, вчителя, філософа. Спілкування з Володимиром Павловичем, як з особистістю і як з філософом, безсумнівно, високо оцінено багатьма, і старшими і молодими, за невичерпну доброзичливість, переконливість, готовність терпляче і щедро ділитися з людьми думками щодо власних переконань.

У березні 2017 р. наказом проректора Трушлякова Є. І. виконуючим обов’язки завідувача кафедри була призначена Оксана Віталіївна Патлайчук.

У 2016–2019 рр. одним із головних інноваційних напрямів роботи кафедри став курс «Філософія науки» для майбутніх «докторів філософії»: аспірантів та здобувачів PhD. Колектив кафедри розробив програму та методичне забезпечення цього новітнього, методологічно складного курсу у відповідності з сучасними вимогами. У 2017 р. видано «Навчально-методичний посібник з дисципліни «Філософія науки». У 2018 р. вийшло з друку друге видання навчального посібника (перероблене і доповнене) «Вступ до філософії науки». А вже в лютому 2019 р. рекомендовано до друку Вченою радою НУК навчальний посібник «Наука як соціокультурний феномен: практикум з дисципліни «Філософія науки» для аспірантів та здобувачів наукового ступеню PhD (доктор філософії). Другим напрямом роботи з аспірантами стало започаткування у червні 2017 р. публічного захисту рефератів з філософії науки аспірантами та здобувачами PhD. Зваживши на широкий розголос і схвальні відгуки, кафедра у червні 2018 р. публічний захист рефератів трансформувала у Другу науково-практичну конференцію аспірантів та здобувачів «Сучасні проблеми філософії науки». Конференція відбулась з запрошенням експертів, студентів, магістрів, викладачів НУК, членів. Тези вище названого захисту включені до програми Всеукраїнської конференції «Миколаївщина і Північне Причорномор’я: історія і сучасність» окремою секцією.

Заради більш широкого залучення талановитої студентської молоді та індивідуалізації процесу навчання у 2018 р. започаткована робота наукового гуртка «Logos». Розроблено і затверджено Вченою радою Положення про науковий гурток. Виділено шість проблемних наукових груп: 1. Феноменологія віктимізації сучасного суспільства: аспекти і тенденції розвитку віктимізації у сучасному світі (керівник Патлайчук О. В.); 2. Аспекти і тенденції розвитку культури в постіндустріальному світі (керівник Таганов О. М.); 3. Темпоральні аспекти соціогуманітарного пізнання (керівник Дрожанова О. М.); 4. Філософські виміри соціогуманітарних досліджень (керівник Ступак О. П.); 5. Віртуальна та доповнена реальність: що вона пропонує та чого позбавляє пересічну людину (керівник Гончарова О. О.); Культура і цивілізація: коеволюційний сценарій майбутнього (керівник Макарчук О. М.).

На основі наукових наробок професорсько-викладацького складу протягом двох останніх років захищена дисертація на здобуття наукового звання кандидата філософських наук (Гончарова О. О., «Прекарні практики молоді в умовах трансформації українського суспільства». 09.00.03 – соціальна філософія та філософія історії), опубліковано у міжнародній науковометричній базі даних для соціогуманітарних наук Copernicus сім статей, підготовлено до друку і видано дві монографії: «Розвиток природно-правових поглядів в філософії України (кінець ХІХ − початок ХХ ст.)» автор О. В. Патлайчук та «Звуковое пространство музыкальных призведений: особенности психологического восприятия» автор О. Н. Таганов.


Викладачі:  Яценко Ганна Юріївна / Патлайчук Оксана Віталіївна / Таганов Олег Миколайович / Ступак Ольга Петрівна / Гончарова Олена Олександрівна