До уваги студентів
Кафедра теоретичної механіки – одна з перших кафедр кораблебудівного інституту, була утворена у 1930 р. і її першим керівником був Серебряков Євген Георгійович (1876-1950), який приймав активну участь у створенні самого інституту у 1920 році, де був завідувачем учбовою частиною, а потім заступником директора інститута по науково-учбовій частини.
У грудні 1938 р. Вища атестаційна комісія по справах вищої школи затвердила Серебрякова Е.Г. у вченій ступені кандидата технічних наук і доцентом МКІ по кафедрі теоретичної механіки.
З 1920 по 1941 роки, в період розбудови Миколаєва після інтервенції та перед Вітчизняною війною, Серебряков Е.Г. провів біля сорока консультацій, експертиз і розрахунків.
Серед них треба відмітити як підсилення спускової доріжки одного із стапелів и побудова залізобетонної набережної на заводі ім.61 комунара; посилення палевої основи та спускової доріжки стапелів завода ім. А.Марті (зараз ЧСЗ); дослідження ґрунтів і фундаментів для побудови споруд і будинків, як на території заводів, так і у місті Миколаєві; модернізація старого елеватора та побудова нового елеватора (1930 р.) у м. Миколаєві; участь в проектуванні і побудові нової Очаківської пристані для пасажирських та вантажних кораблів; розробка залізничного вузла товарної станції Миколаєва і т.п.
За час війни Серебряков Е.Г. евакуювався разом із інститутом у м. Пржевальськ. Після повернення із евакуації Євген Георгійович приймав активну участь у відбудові і розвитку народного господарства Миколаївської області. Був консультантом при технічному відділу завода ім.61 комунара по розрахунку, конструюванню та складанню пояснювальної записки залізничного моста через р. Інгул, склав проектне завдання та пояснювальну записку на побудову нового металевого наплавного моста для з’єднання передміста Варварівка з м. Миколаїв і т.д.
У 1950 р. кафедра одержала назву теоретичної механіки, деталей машин і теорії машин та механізмів, якою спочатку керував доц. Петро Кирилович Козубов , а потім доцент Павло Андрійович Пісарев.
У лютому 1965 р. ректором призначають професора, доктора технічних наук Віктора Михайловича Бузніка, який ставить задачу поставити інститут в один ряд з головними у країні. Проводиться перебудова учбового процесу. Складаються та затверджуються нові учбові плани, в котрих значне місце приділяється підвищенню теоретичної підготовці студентів. Потрібні нові кадри, котрі змогли би підняти наукові роботи на нову якість, готувати випускників и викладачів до вищої наукової і педагогічної кваліфікації – кандидатів наук, доцентів, докторів наук і професорів. У відповідності до цього із інших ВУЗів починають запрошувати до роботи авторитетних вчених.
Саме таким чином у 1965 р. по рекомендації к. ф.-м. н., доцента Рибки М.Т. ректор запрошує на завідування кафедрою теоретичної механіки, деталей машин та теорії машин і механізмів доцента, к. ф.-м. н. Тульчія Василя Івановича, котрий у 1951 році закінчив Львівський Державний університет ім. Івана Франка по спеціальності - механіка.
У 1957 році Тульчій В.І. успішно захищає кандидатську дисертацію у Львівському університеті, працює завідуючим кафедрою фізики Бірського педінституту (Башкірська АРСР), а потім завідувач кафедрою математики Миколаївського педінституту. Працює над докторською дисертацією по розрахунку концентрації напружень у пластинах. Ця проблема досліджується разом з Інститутом механіки АН УРСР, яким керує академік АН УРСР Савін Г.М. Ось чому Тульчій В.І. переізджає ближче до Києва і працює завідувачем кафедри математики у Ніжинському педінституті та активно приймає участь у роботі наукових семінарах під керівництвом Савіна Г.М.
У нинішньому вигляді кафедра була утворена у 1966 р., відокремившись від кафедри теоретичної механіки, деталей машин та ТММ . Очолив кафедру к. ф.-м. н., доцент Тульчій В.І., який вже у 1967 р. підготував докторську дисертацію на тему: «Приближенные методы расчета некоторых пластинчатых элементов инженерных сооружений и машин» та у тому ж році захищає в Інституті механіки АН УРСР.
Кістяком кафедри були досвідчені викладачі. Доцент, к.т.н. Васильєв Юрій Петрович, який закінчив наш інститут, багато зробив по створенню кабінету теоретичної механіки і у науковому плані займався вібрацією судових валопроводів. Доцент, к. ф.-м. н. Рибка Михайло Тихонович, який закінчив механіко-математичний факультет Дніпропетровського університету, глибоко володів теоретичним матеріалом і методикою його викладання. Науковим напрямком роботи були дослідження, пов’язані з поведінкою тріщин у тілах.
Старший викладач Гринько Світлана Петрівна, яка закінчила Одеський університет і досконально володіла матеріалом теоретичної механіки. Заняття проводила на високому науково-методичному рівні і багато часу приділяла індивідуальної роботі зі студентами. Старший викладач Кузнєцова Ліана Григорівна, закінчивши фізико-математичний факультет Миколаївського педінституту досконально володіла методикою викладання механіки і дуже багато особистого часу приділяла студентам, проводила додаткові заняття та консультації. Доцент, к.т.н. В’ялих Володимир Аполлонович займався методич- ною роботою та питаннями крутильних коливань валопроводів.
Тульчій В.И. був блискучий педагог и видатний організатор. Він планував на базі кафедри побудувати науковий Південний Центр по розрахунку на міцність корабельних конструкцій, одразу на кафедрі була відкрита аспірантура по спеціальності «Механіка деформованого тіла» (023 – Теорія пружності та пластичності). Першими його аспірантами стали – Фролов Віталій Петрович, Руденко Олександр Григорович, Якімович Георгій Ігнатович, Кичигін Володимир Григорович, Кузнецов Альберт Миколайович. Треба було побудувати експериментальну базу для дослідження напруженого стану конструкцій. Звідси потрібні були ресурси. Василь Іванович Тульчій проводе велику роботу з підприємствами суднобудівної промисловості і в наслідок чого укладались господарськодоговорні теми, де значну роботу провів ст. науковий співробітник Баландін Іван Якович – від природи талановитий конструктор із інженерним даром.
За малий час завідувач кафедри зумів зібрати навколо себе молодих викладачів і інженерів, які повірили йому. Всі вони активно приймали участь у виконанні господарських договорів та у підвищені математичної підготовки з теорії пружності та пластичності і готувались до здачі кандидатських іспитів.
За період 1966-1973 рр. була створена міцна експериментальна лабораторна база для проведення наукових досліджень з використанням поляризаційно –оптичних установок, вібровимірюваний комплекс для проведення досліджень на віброміцність конструкцій та комплекс установок для дослідження фізичних процесів методами голографічної інтерферометрії. Об’єм досліджень був такий, що кафедра мала свій корабель, де планувалось створення лабораторій та проведення практик для студентів.
Багато уваги звертав Тульчій В.І. професійному росту кафедри. За 1966-1973 рр. під його керівництвом захистили 15 кандидатських дисертацій . Це були викладачі нашої кафедри, кафедр вищої математики і фізики, викладачі педінституту та інші. Василєм Івановичем було написано більше 100 наукових праць, серед яких монографія «Пластинки, подкрепленные кольцами и накладками» і «Справочник по концентрации напряжений» у співавторстві з академіком Савіним Г.М.
Потім так відбулося, що Тульчій В.І. покидає інститут і кафедру з 1973 р. очолює д.т.н., доцент Христенко Олександр Сергійович. Він у 1953 р. закінчив фізико-математичний факультет Миколаївського педінституту, а потім у 1963 р. захистив кандидатську дисертацію і працює в університеті дружби народів ім. Патріса Лумумби (м. Москва). Захищає у 1972 році докторську дисертацію на тему : «Некоторые задачи статики и динамики изотропных и ортотропных оболочек с дискретными включениями» і в 1976 р. затверджен у вченому звані професора. Автор 60 опублікованих наукових праць у журналах «Известия АН СССР. Отд. Механика и машиностроение», «Механика твердого тела», у збірниках «Теория пластин и оболочек» (АН УССР), «Труды НКИ» и інш. Під його керівництвом двоє аспірантів Фоміна Ася Олександрівна та Цибін Евгеній Миколайович захистили кандидатські дисертації. У 1981 р. Христенко О.С. переходить на роботу у Миколаївський педінститут.
З 1981 року завідувач кафедри - к. ф.-м. н., доцент Фролов Віталій Петрович. Фролов В.П. закінчив з відзнакою фізико-математичний факультет Миколаївського педінституту у 1960 р. та п’ять років потім працював в цьому інституті викладачем кафедри математики. В 1965 р. він поступає в аспірантуру до Тульчія В.І. і в 1968 році закінчує рукопис кандидатської дисертації на тему «Некоторые задачи подкрепления пластинок тонкими составными кольцами и упругими накладками», котру захищає у 1969 році на засіданні спеціалізованої вченої ради Дніпропетровського державного університету. У 1972 році Фролову В.П. присвоюється вчене звання доцента кафедри теоретичної і прикладної механіки. Він має біля 69 опублікованих наукових статей, методичних посібників и тез наукових конференцій у журналах «Прикладная механика», «Судостроение и морские сооружения», збірниках «Концентрация напряжений», «Гидроаэромеханика и теория упругости» «Труды НКИ» та ін. У цей час на кафедрі працювали доц., к.т.н. Руденко Олександр Григорович, який багато зробив по створюванню експериментальної бази кафедри. Під його керівництвом захистив кандидатську дисертацію Щеглов О.О. Викладання доц. Руденко О.Г. проводив на високому науково-методичному рівні, автор багатьох методичних посібників. Ярошенко Віктор Опанасович, к.т.н., доцент приймав активну участь у створенні експериментальної бази кафедри. Основний напрямок наукової роботи це дослідження динамічних характеристик оребрених оболонок у судових та енергетичних агрегатах. Корнієнко Володимир Петрович к.т.н., доцент активно брав участь у виконані господарських договірних тем. Ст. викладач Печенік Людмила Дмитрівна закінчила фізико-математичний факультет педагогічного інституту, багато уваги приділяла роботі зі студентами, займалась методичною роботою по складанню тестів для студентів. Кошкін Леонід Васильович к.т.н., доцент прийшов на кафедру із Одеського будівного інституту. Основний напрямок наукової роботи – стержневі системи та їх оптимізація, автор методичних посібників для студентів. Матвеев Ігор Борисович захистив кандидатську дисертацію по кафедрі турбін у 1984 р., приймав участь у виконані господарських договірних тем як керівник, багато зробив у проваджені наукових досягнень у промисловість. Основним науковим напрямком – це область плазменого запалення для судових газотурбінних двигунів (ГТД). У 1990 році засновник і директор фірми «Плазмотехніка» - приватне підприємство для розробки і виробництва систем плазменого запалення для судових, авіаційних і стаціонарних ГТД.
В ці роки кафедра проводила велику науково-методичну роботу по розробці методичних матеріалів для самостійної підготовці студентів до занять з теоретичної механіки. Розроблено банк тестів з усіх розділів теоретичної механіки, а також тестів по вхідному та вихідному контролю знань студентів.
В останній час науково-методична робота була пов’язана з перебудовою учбового процесу у зв’язку з переходом на плани бакалаврів за вимогами кредитно-модульної системи організації навчального процесу.
Кафедра виконувала державні та хоздоговорні роботи. Ст. викладачем Хлопенко Миколою Яковичем спочатку була захищена кандидатська дисертація, пов’язана з розрахунком динамічних характеристик масляної плівки осевого підшипника ковзання, а у 1998 р. захищена докторська дисертація «Работоспособность динамических нагруженных судовых подшипников скольжения». Професор Хлопенко М.Я. у даний час керує кафедрою автоматики НУК.
Одержав наукове звання доцента кафедри теоретичної механіки Вецало Владислав Андрійович. Закінчив написання кандидатської дисертації старший викладач кафедри Золотий Юрій Григорович.
З 2008 року завідувачем кафедри обрано д-р техн. наук Ткача Михайла Романовича. Михайло Романович – доктор технічних наук, автор та співавтор 16 патентів України, Росії, США, 6 монографій, більш ніж 100 наукових і науково-методичних робіт з проблем створення нових типів енергетичних установок, отримання та використання альтернативних палив, комп’ютерного моделювання. Серед них «Энергетические установки без топлива» 1987, «Аккумулирование тепла» 1991, «Правила класифікації та побудови морських суден» т.3 і т.4 2002, «Правила классификации и постройки судов внутреннего плавания» т.3 2005, навчального посібника «Практичні заняття з комп’ютерної графіки» 2007.
На кафедрі створено колектив, що має достатній науково-методичний рівень для проведення навчального процесу і наукової роботи.
На сьогоднішній час до складу кафедри входять 10 співробітників:
Грєшнов Юрій Костянтинович – к.т.н., доцент. На кафедрі с 1968 р. Закінчив аспірантуру у 1971 р. по спеціальності «Теорія пружності» та захистив дисертацію по концентрації напружень у багатозв’язних пластинах і смугах. Основні публікації:
1. Локальное силовое подобие в теории упругости. Известия АН СССР. Механика твердого тела. № 4, 1976.
2. Влияние жесткости подкрепления на распространение упругих волн в зоне отверстий пластин. Тезисы доклада на V Всесоюзном симпозиуме по распространению упругих волн. Алма-Ата, 1971.
Всього має 49 наукових праць. Результати опубліковані у монографії «Справочник по концентрации напряжений» Г.М.Савин, В.И.Тульчий «Вища школа», 1976, а також у збірнику «Труды НКИ».
Влялько Олександр Михайлович – к.т.н., доцент. Закінчив МКІ ім. адм. С.Й. Макарова у 1974 році. В 1979 р. захистив дисертацію на ступінь кандидата технічних наук. З 1981 р. працює на кафедрі теоретичної механіки. В 1989 році отримав звання – доцент. Автор більш 50 наукових робіт, методичних посібників, авторських свідоцтв на винаходи і патентів, серед яких :
1. Авторское свидетельство СССР на изобретение № 1717747. «Многоэтажное здание».
2. Авторское свидетельство № 1800712 «Устройство для изготовления тонкостенных оболочек типа тел вращения».
3. Авторское свидетельство № 1807622 «Инструмент для последовательной обкатки трубчатых заготовок».
4. Некоторые особенности подготовки инженерных кадров для реализации новейших технологий. Міжнародна науково-методична конференція «Автоматизація виробництва та підготовка інженерних кадрів: стан, проблеми, перспекти» НУК, 2007, с.25-27.
Активно працює над проблемою формування у студентів сучасного світобачення. Веде семінар з енерго-інформаційного обміну у світі.
Вецало Владислав Андрійович – на кафедрі теоретичної механіки з 1967 р. В 1970 р. закінчив аспірантуру (спеціальність – теорія пружності і пластичності), працював асистентом, старшим викладачем. З 1991 р. доцент кафедри теоретичної механіки. Має 22 наукових, 15 методичних праць і 2 авторських свідоцтва. З 1982 р. по 1992 р. працював начальником навчального відділу університету, а з 1992 р. і по теперішній час – завідуючий аспірантурою. Має знак «Відмінник освіти України», 2 грамоти Міністерства освіти і науки України.
Золотий Юрій Григорович – старший викладач кафедри теоретичної механіки. Закінчив Херсонський педінститут, фізико-математичний факультет. На кафедрі працює з 1978 р. В 1986 році закінчив аспірантуру по спеціальності «Механіка деформованого твердого тіла».
Науковий напрямок роботи – голографія, дослідження елементів конструкцій методом голографічної та спеклінтерферометрії. Фахових публі-кацій більш 30, з них три у галузевих виданнях, одна – у центральному виданні «Прикладна механіка», яка перекладена у США. Серед них
- Золотий Ю.Г., Коваль С.В. Физика. Методические указания к лабораторным работам для колледжа. Навчально-методичний посібник. Одесский национальный университет им. И.И.Мечникова. Николаевский учебно-научный центр. Николаев, 2002, 44 с.
- Золотий Ю.Г., Руденко О.Г. Методичні рекомендації та збірник завдань для розрахунково-графічних робіт з динаміки механічної системи. Навч.-метод. Посібник. НУК, 2006, 69 с.
- Золотий Ю.Г. створив лабораторію голографічної інтерферометрії, яка стала загально університетською лабораторією лазерних досліджень. Також він створив учбову лабораторію з квантової електроніки та лазерної техніки, де проводяться лабораторні та практичні заняття студентів. Золотий Ю.Г. керує секцією фізики Малої Академії Наук.
Сущенко Володимир Семенович – к.т.н., доцент. На кафедрі с 1966 р. Закінчив аспірантуру у 1972 р. по спеціальності «Теорія пружності» і захистив дісертацію «Многосвязные пластины – полосы, ослабленные отверстиями, имеющие локальные изменения толщины контура». Основні публікації :
- Теоретико-экспериментальное исследование концентрации напряжений в пластине с тремя отверстиями, имеющими локальные изменения толщины контура. Труды НКИ, 1971.
- Методическое руководство для самостоятельной работы студентов по курсу теоретической маханике. НКИ, 1984.
Всього 43 наукових робіт.
Старший лаборант Новицька Валентина Григорівна працює на кафедрі з 1966 р., закінчила МКІ у цьому ж році. Активну участь приймала у виконанні господарських договірних тем і розробці методичних матеріалів для самостійної роботи студентів. Весь час плідно працює при виконанні своїх посадових обов’язків на кафедрі. Систематизує методичний матеріал, допомагає викладачам на необхідному професійному і науковому рівні виконувати навчальну і методичну роботу.
Старший лаборант Кальнова Олена Михайлівна закінчила МКІ у 1985 р.на кафедрі працює з 1987 р., виконує великий об’єм робіт по підготовці банку тестів з усіх розділів теоретичної механіки, допомагає професорам і доцентам кафедри в організації навчально-виховного процесу, бере участь у комп’ютерному забезпеченні навчально-виховного і наукового процесу.
English