Кафедра хімії

Кафедра хімії була створена в 1930 році на базі хімічної лабораторії, її хімічна лабораторія мала повний комплект приладів для якісного й кількісного аналізу металів, води, палива, мастильних матеріалів. Крім навчального процесу вона виконувала велику кількість робіт із запитів місцевих заводів, міських заснувань, держарбітражу. Два роки до війни керувала кафедрою і лабораторією Е.Д.Земницька

У 1942 році, під час евакуації в м. Пржевальському, кафедру очолив Колосов Олександр Костянтинович (1886), відряджений у МКІ з блокадного Ленінграда. Незважаючи на важкий військовий час у Пржевальські, Олександр Костянтинович організував лабораторію для студентів, керував роботою кафедри по наданню допомоги сільському господарству і місцевої промисловості, за що мав подяки. Колосов займався просвітительською і пропагандистською роботою.

Петро Миколайович Федосєєв очолив кафедру з 1944 року. Під час війни він евакуйований у Киргизію. П.Н. Федосєєв активно брав участь у роботах кафедри хімії під керівництвом професора Колосова А.К. Дослідження стосувалися джергаланских вуглів і питань організації виробництва каустичної соди з місцевої сировини. У ці роки вчений займається розробкою нового длінноперіодного варіанта Періодичної системи Д.І. Менделєєва з указівкою ряду довідкових зведень фізико-хімічного характеру.

У 1957 році Петро Миколайович захищає докторську дисертацію з теми «Нові методи кількісного визначення вуглецю, водню, азоту, сірки, хлору, брому і йоду в органічних речовинах. У 1959 він стає професором. Під його керівництвом у МКІ виконано і захищено п’ять кандидатських дисертацій. (Лагошна Р.М., Т.Е.Чернишова, Игнатенко Л.С., Ивашова Н.П., Павленко М.М.). Разом із співробітниками кафедри в ці роки їм розроблені прискорений метод визначення вуглецю і водню в бурих і кам’яних вугіллях, антрацитах, пальних сланцях і торфі, що згодом ввійдуть у ДЕРЖСТАНДАРТ 6389.52.

У середині п’ятидесятих років на кафедру прийшли молоді співробітники, які усе своє подальше життя зв’язали з кафедрою, з інститутом. Григоренко Марина Євгенівна, Соколовська Зоя Миколаївна.

З 1960 року завідувачем кафедри стає Петро Іванович Друцца (1914-1987). У 1939 році він закінчив Одеський державний університет. З першого дня війни - на фронті. Під його керівництвом і при особистій участі на кафедрі виконувався ряд тем в області корозії і захисту металів, а також в області полярографії на твердих електродах для промислових підприємств міста. Робота «Дослідження мастічних палубних покрить і цементно-латексних композицій на основі стабілізаторів у природних умовах» на Миколаївському обласному та Всесоюзному конкурсах НТО суднобудівної промисловості в 1967 році відзначена дипломом другого ступеня. На Чорноморському суднобудівному заводі розроблена й впроваджена технологія застосування протекторного цинкового грунту. Друцца П.І. і його співробітники розробили і впровадили експрес-метод визначення ацетилена в повітрі та відсіках мурованих кораблів. У області полярографії ним і співробітниками були розроблені методики визначення алюмінію, кальцію, сум калію і натрію, нікелю і кобальту з одної наважки на срібному амальгированном електроді.

У період інтенсивної хімізації народного господарства кафедру поповнили нові талановиті співробітники Шевченко Н.Д., Біла М.І., Акимова Е.М., Навоенко Е.М., Настичук М.А, Мащенко В.В.

Беззмінною завідуючою лабораторією протягом багатьох років (1962-1979) була Панкратова Людмила Миколаївна (1924-1987). Завдяки її діяльності кафедра постійно постачалася необхідним устаткуванням і реактивами, багато науково-дослідницьких робіт проводилися при особистій участі Людмили Миколаївни та інших лаборантів - Чернікової Марини Романівни, Овдієнко Людмили Іванівни, Кочуриной Ірини Петрівни. Більш 25 років на кафедрі працювала чудова людина - навчальний майстер Суворов Сергій Петрович (1924-1998). Його вмілими руками зроблені всі пристрої для лабораторних робіт, наочні приладдя для лекційного курсу, стенди, таблиці.

У 1967 році кафедру очолив Половий Юрій Микитович (1926-2000). Він брав участь у Великій Вітчизняній Війні та після війни продовжував служити в Таллінні на судах. У 1956 році Юрій Микитович закінчив із відмінністю Ленінградський державний університет. Наукова діяльность Юрія Микитовича у період завідування стосувалася вивчення властивостей палив, зокрема, механізму повторних термічних реакцій вуглеводнів. Їм розроблений новий метод інтерпретації механізму повільних реакцій, заснований на принципах термохімічної кінетики, що показав, що ці реакції перебігають через два перехідних стани, обумовлених ентропійним і ентальпійним факторами. Для розрахунку термодинамічних властивостей перехідних станів був розроблений новий структурно-груповий метод приблизного обчислення термодинамічних функцій, що є простим і зручним у застосуванні.

Під його керівництвом кафедра провела широкомасштабні дослідження протинагарних і протикорозійних присадок до важкого палива разом з Інститутом хімії присадок АН Азерб. РСР і підприємствами суднобудівної промисловості, економічний ефект яких склав 300 тис. руб. Під його керівництвом підготовлені дві кандидатські дисертації. Юрій Микитович приймав широку участь у роботах кафедри по видаленню органіки з глиноземної сировини і розробці нових видів магнітних рідин, в області виборчого переносу і паливопідготовки.

З 1970 року на кафедрі працювала Соловйова Ж.Ф. (1938). У 1967 році поступила в очну аспірантуру Московського інституту сталі та сплавів. У 1970 році захистила дисертацію на тему «Дослідження хімічного руйнування титана, міді і нержавіючих сталей у розчинах хлористого натрію при підвищених температурах із метою підвищення терміна служби конструкційних матеріалів при роботі в морській воді». З 1978 по 1988 рік вона очолювала кафедру. Основні наукові напрямки роботи: електрохімічна корозія й одержання і властивості магнітних рідин. Має більш 50 наукових праць, серед них 5 авторських посвідчень, велика кількість методичних розробок.

Одним з аспірантів Полового Ю.Н. була Камінська Євгенія Георгіївна (1941). За час роботи на кафедрі хімії Камінська Є.Г. постійно була відповідальним виконавцем багатьох наукових тем. Крім робіт в області хімії палив вона займалася питаннями корозійної стійкості танків для перевезення фосфорної кислоти, розробкою методів вирощування хлорели у виробничих умовах, мембранними технологіями, проблемою зневоднення червоного шламу Миколаївського глиноземного заводу, питаннями зберігання врожаїв фруктів, аналізом вод різноманітних типів. Протягом останніх п'ятнадцятьох років їй належить основна роль у створенні банку методичної кафедральної літератури.

У 1978 році завідуючою лабораторією стає Овдієнко Людмила Іванівна. На кафедрі хімії працює з 1963 року. Людмила Іванівна - найстарший співробітник кафедри. Завдяки їй були обладнані сучасні лабораторні помешкання, науково - дослідницька лабораторія. Під її керівництвом трудяться лаборанти Горбунова Людмила Миколаївна, Ященко Олена Іванівна, Афанасьєва Тамара Василівна.

У 1988 році кафедру очолив Матвієнко Владлен Миколайович (1931). У 1968 році він захистив дисертацію на тему "Исследования кристаллизационной способности титаносодержащих стекол и синтез титанокальциевых емалей" і одержав звання кандидата технічних наук. У МКІ Владлен Миколайович працює із 1974 року, спочатку на кафедрі охорони праці (завідуючий кафедри), із 1988 року по 1999 рік - завідуючим кафедри хімії. Владлен Миколайович проявив себе як висококваліфікований спеціаліст, що вміє правильно сполучити педагогічну, методичну, науково-дослідну і суспільну роботу. Основне коло його наукових інтересів складали питання емалювання металів. Матвієнко В.М. приймав активну участь у суспільній роботі. Він був членом секції емалей Наукової Ради Держкомітету СРСР по науці і техніці, членом УКРсовета НТО.

З 1999 року кафедрою очолює Кельїна Світлана Юріївна (1953). За період її керівництва відновлена розробка кафедральної методичної літератури українською мовою. Видано п’ять методичних вказівок до лабораторних практикумів, підготовлені до друку ще три частини методичних вказівок і два методичних посібника для заочного відділення і електрохімічним процесам. Кельїна Світлана Юріївна має більш сорока наукових праць в області аналітичної хімії, у тому числі декілька статей в іноземних виданнях і журналах ближнього зарубіжжя. Коло її наукових інтересів - аналіз і очищення різноманітних типів стічних вод. Протягом ряду років вона, разом із Шевченко Н.Д., займається питаннями одержання магнітних рідин із різноманітними властивостями. Нею отримано одинадцять авторських посвідчень і патентів.

Лічко Олена Іванівна (1958) працює з 1989 року, з 2002 року - старшим викладачем. Зараз активно займається методичною і науковою діяльністю в області хімії полімерів. Нею підготовлений курс лекцій, практичні і лабораторні роботи з розділу «Хімія полімерів», готується електронний варіант посібника «Хімія полімерів».

У зв’язку з відходом на пенсію співробітників, склад кафедри був оновлений: на кафедру прийшли працювати Кулалаєва Н.В. і Невинський О.Г. Вони обидва закінчили з відмінністю Одеський державний університет і є спеціалістами з базовою хімічною освітою. Дисертаційна робота Олександра Георгієвича присвячена проблемі і методам очищення стічних вод від пестицидів, що містять хлор. Наталія Валеріївна працює над проблемою очищення нафтоналивних цистерн від емульсії нафтопродуктів.

На сьогоднішній день до складу кафедри входять 11 співробітників: С.Ю.Кельїна, Матвієнко В.Н., Мащенко В.В., Лічко О.І., Невинський А.Г., Н.В.Кулалаєва, Овдієнко Л. І., Горбунова Л.Т., Афанасьєва Т.В., Ященко О.І.