Історія
Процес формування кафедр у НУК з самого початку був непростим і обумовлювався рядом особливостей в історії створення й розвитку вузу. Варто виділити дві з них: по-перше, базою інституту послужив середній технічний навчальний заклад, у якому була відсутня кафедральна структура; по-друге, у початковий період становлення університету практично був відсутній приплив викладачів з ученими ступенями й досвідом роботи в традиційно структурованих навчальних закладах. Тому вузу довелося загалом повторити, правда в прискореному темпі, шлях становлення вищого технічного інститутського закладу й викладання гуманітарних дисциплін у тому числі.
В таких умовах зазвичай веде роботу невелика група глибоко відданих справі ентузіастів, котрі постійним наполегливим трудом створюють спеціалізовані кабінети, від яких ведуть свій родовід багато кафедр, в тому числі і наша.
У навчальних планах Миколаївського індустріального технікуму імені професора К.А. Тімірязєва за 1923/24 рік десять навчальних годин на тиждень виділялося такій дисципліні як політмінімум. Викладав предмет політичний комісар технікуму Сергій Володимирович Захаров, випускник Московського університету.
В 1926/27, відповідно до навчального плану, підписаного завідувачем навчальною частиною технікуму Е.Г. Серебряковим, студенти другого й третього курсів механічного й кораблебудівного відділень у курсі суспільних наук вивчали такі філософські дисципліни як політекономія й історичний матеріалізм.
До цього ж періоду відноситься створення кабінету соціально-економічних дисциплін, який в 1938 році був реорганізований у кабінет марксизму-ленінізму. Науково-педагогічний колектив кабінету – А.Т. Нагорний, Л.М. Логос, В.А. Власов, А.К.Рожанський, Н.И. Оствовська, М.О. Шах, завідувачка кабінетом И.Д.Бакуліна – склали кафедру основ марксизму-ленінізму, яка була створена в 1939 році. Першим завідувачем кафедри був А.Т. Нагорний. ( Його син, М.А. Нагорний, ректор Південної академії підвищення кваліфікації кадрів Мінпромполітики України)
В 1939 році був затверджений перший Статут інституту, в якому кафедральна система була узаконена. Кафедра основ марксистсько-ленінської філософії була однієї з вісімнадцяти створених першими. На цьому початковий етапу формування кафедр університету був закінчений.
Війна перервала мирні плани, стала дійсно складним випробуванням для всього колективу інституту. З перших же днів більшість викладачів кафедри були направлені на будівництво оборонних споруд і збирання врожаю.
Близько 500 студентів, викладачів і співробітників були призвані в Червону армію й пішли на фронт. Так старший викладач кафедри основ марксизму-ленінізму, майор Василь Олексійович Власов воював у бойових частинах. Старший викладач, майор Михайло Йосипович Шах брав участь у боях на Центральному фронті.
А тим часом події розгорталися із загрозливою швидкістю: уже наприкінці липня й першій половині серпня запеклі бої розгорнулися на підступах до Миколаєва. З наближенням фашистських військ в інституті почалася спішна робота по підготовці основного устаткування й матеріальних цінностей до евакуації. Рада по евакуації при СНК СРСР 9 грудня ухвалив рішення щодо розміщенні інституту в м. Пржевальську Киргизької РСР.
28 березня 1944 року Миколаїв був звільнений від німецько-фашистських загарбників, а вже в червні в місто прибули директор інституту інженер-майор Е.Ф.Чубов і кілька викладачів. Почалася підготовка реевакуації інституту. Вже до 1 жовтня 1944 року було повернуто основне лабораторне устаткування й не зважаючи на розруху, відсутність елементарних побутових умов більше 600 студентів і викладачів все-таки почали новий навчальний рік.
З теплотою й подякою згадували вони городян Пржевальська, народ Киргизії, які у важкі роки військового лихоліття, поділилися всім, чим могли, забезпечили умови для того, щоб не перервався зв'язок часів і збереглася українська кузня суднобудівних кадрів.
Багато колишніх фронтовиків прийшли в інститут у повоєнні роки. Серед них викладачі Ю.А.Дородних, П.С.Радонов, В.В. Бабенко. Василь Вікторович Бабенко, воював на Білоруському фронті, був поранений, нагороджений орденами й медалями, зокрема, медаллю «За відвагу» і орденом «Червоної Зірки». Повернувся на кафедру і старший викладач, майор Михайло Йосипович Шах, який з перших днів війни воював на Центральному фронті, брав участь у боях за Кенігсберг і Берлін. За виявлену мужність і героїзм М.Й.Шах був нагороджений орденом Вітчизняної війни 1 ступеня, орденом Червоної Зірки й чотирма медалями.
Але не тільки на фронті проявлявся героїзм наших людей. У тилу також точилась важка боротьба за перемогу.
На початку грудня 1945 року керівництво інституту представило 66 викладачів і співробітників інституту до вручення медалі «За доблесну працю у Великій Вітчизняній війні 1941-1945р.» Серед них був і зав. кафедрою основ марксизму-ленінізму Олександр Терентійович Нагорний.
В 50-60 роках відбувається перебудова навчального процесу, складаються й затверджуються нові навчальні плани. Триває творчий ріст наукових кадрів кафедри. Захистили кандидатські дисертації А.Т.Нагорний, В.В.Бабенко, В.П.Бородатий.
На базі кафедри основ марксизму-ленінізму була створена кафедра основ марксизму-ленінізму й політекономії. З 1958 року кафедру очолював Василь Порфирійович Бородатий, кандидат економічних наук, випускник Львівського державного університету ім. И.Франка. В 1964 році кафедра була розділена на дві: кафедру філософії і наукового комунізму й кафедру політекономії. Завідувачем кафедрою філософії й наукового комунізму став Г.А.Ватьян.
На початку сімдесятих кафедральна структура НКИ в основному була приведена у відповідність із вимогами часу й лише на кількох кафедрах відбулися зміни. У тому числі й на кафедрі філософії і наукового комунізму, яка розділилася на дві: марксистсько-ленінські філософії (зав. кафедрою доцент В.В.Бабенко) і наукового комунізму. У період з 1969 до 1978 кафедрою марксистсько-ленінської філософії завідувала А.И.Гусєва випускниця Академії суспільних наук при ЦК КПРС. У це десятиліття кадровий склад поповнюється рядом молодих фахівців, які сьогодні складають інтелектуальну основу нашої кафедри: Е.А.Щукін – випускник Ленінградського державного університету, А.Ф.Квачов – випускник Московського державного університету, П.П.Соболь – випускник Київського державного університету. В 1977 році Євген Олександрович Щукін захистив дисертацію на здобуття вченого ступеня кандидата філософських наук і був затверджений в ученому званні доцента.
В 1978 році на посаду професора й завідувача кафедри марксистсько-ленінської філософії з Куйбишевського планового інституту запрошується доктор філософських наук, доцент И.Я Левяш. В 1984 році на кафедру прийшов молодий кандидат філософських наук, доцент, випускник Ленінградського державного університету В.П. Кисляков.
Із приходом нового ректора професора М.Н. Александрова (1975 рік) удосконалення наукової й науково-дослідної роботи отримує потужний поштовх. Формуються головні шляхи підвищення результативності наукової діяльності у вузі. Науково-дослідні роботи були об'єднані в дев'ять основних наукових напрямків, на чолі яких стали кваліфіковані наукові керівники. Тему - «Соціальні проблеми науково-технічної революції» очолив професор І.Я. Левяш. В інституті видаються збірники наукових праць по методах активного навчання у підготовці інженерних кадрів, удосконалення навчального процесу. У своїх статтях доценти й викладачі кафедри підвищену увагу приділяють гуманізації вищої освіти, ролі гуманітарних дисциплін у становленні молодих фахівців.
В 1982 - 1991 роках кафедру очолювали кандидати філософських наук, доценти В.Е. Боборикін і В.П.Кисляков. У цей період уперше 90% викладачів кафедри мають кандидатський учений ступінь. В 1988 році захищає кандидатську дисертацію Анатолій Пилипович Квачов. У 1989 році він був затверджений в ученому званні доцента.
В 1991 році наказом ректора всі кафедри соціально-гуманітарних дисциплін були об'єднані в одну. Завідувачем кафедрою соціально-гуманітарних дисциплін став кандидат історичних наук, доцент В.Н. Вашкевич. В 1993 році кафедра була розділена на дві: кафедру соціально-гуманітарних дисциплін і кафедру філософії й культурології.
Очолив знов створену кафедру кандидат філософських наук, доцент А.Г. Хімченко. У складі кафедри: доценти - кандидати філософських наук В.Ю. Боборикін, П.Г.Дулін, А.П. Квачов, В.П. Кисляков, Т.М.Лебедєва; в.о. доцента - канд.соц.наук А.М. Онофрійчук; старші викладачі - В.И. Полянська, П.П. Соболь, Т.К. Юдова; викладач - Т.М. Федоренко.
З 1996 року кафедру філософії й культурології беззмінно очолює В.П. Кисляков. У ці роки кадровий склад кафедри вперше поповнюється за рахунок місцевих підготовлених кадрів, пройшли успішні захисти кількох кандидатських дисертацій. В 2003 році захистив дисертацію на здобуття наукового ступеня кандидата психологічних наук викладач кафедри, випускник Уральського державного університету Й.А. Шамес. В 2007 році О.В.Патлайчук, колишній лаборант кафедри, випускниця Київського державного університету з успіхом захистила кандидатську дисертацію по філософії на тему «Відродження ідеї природного права у філософії України (кінець XIX - качан XX ст.». В 2008 році захистила дисертацію на здобуття наукового ступеня кандидата соціологічних наук О.Н. Дрожанова, викладач кафедри, випускниця Київського інституту культури й мистецтв.
У 2003 році за особистий внесок у підготовку висококваліфікованих спеціалістів та плідну педагогічну діяльність Володимир Павлович Кисляков був затверджений в ученому званні професора НУК.
Під керівництвом досвідчених наставників продовжують дисертаційні дослідження молоді викладачі Т.В. Ліпіна, О.П. Ступак та І.Є. Чугуєва.
Десятиріччя від дня створення Гуманітарного інституту кафедра зустрічає чималими досягненнями, які безсумнівно будуть суттєво впливати на весь подальший процес викладання світоглядних дисциплін у нашому університеті.
Викладачі
English